Josie Lambert

За мірками набережної, це повний натовп. Троє з них знімали це на відео, а один підспівував — погано, голосно, але ідеально.

Стріляти у світло — це, мабуть, помилка. Це також єдиний раз, коли мій голос і моє обличчя узгоджуються.

Вітер тут забирає половину звуку. Я все одно продовжую співати — той дубль, у якому чути вітер, зазвичай щирий.

Я приходжу сюди тренуватися, бо ніхто навмисно не слухає. Люди, які зупиняються, зупиняються, бо самі цього хотіли.

Три місця, де я репетирую. Найстрашніше — порожня сцена — відсутність публіки означає відсутність виправдання.

Один уживаний інтерфейс і позичений мікрофон. Ніхто в коментарях ніколи не питав, на чому я записував.

Ковдра над дверима, матрац біля стіни. М’які речі кращі за дорогі для першого погляду.

Вітер поглинає половину звуку. Залишається та частина, яка насправді несеться — гарна практика для будь-якої кімнати.

Пісня, за якою мене знають, була написана між моєю квартирою та моєю старою роботою, у телефон, на фоні звуку двигуна.

Сорок фунтів і теплий сидр. Я б все одно зробив це заради сидру, але не кажіть про наступний заклад.

Записано на телефон біля заднього вікна. Шум автобуса все ще чути на демо-версії, і я не збираюся його прибирати.