Злата

Все, що стоїть за спиною, пережило дві печі. Те, що не пережило, ви не побачите, воно поїхало у відро.

Тканина під руками потрібна, щоб знімати готове, не подряпавши. Дрібниця, яку мене навчили не відразу.

Найчесніша серія зі всіх, що я знімала. Тут видно, скільки разів форма змінюється, перш ніж стати тією самою.

Показую і шлюб також. Третина йде у відро — і це непоганий місяць.

Мене питають про це щотижня. Відповідаю чесно: вважаю час, глину, піч та шлюб.

Тисяча двісті градусів та дванадцята година очікування. Відкрити раніше не можна - трісне все разом.

Малюю форми, які потім ліпляться самі. Половина моїх чашок починалася не з глини, а з олівця на лаві.

Порядку немає і не буде. Є лише правило: інструменти миються одразу, глина чекати не вміє.

Два тижні роботи і тріщина по дну. Розповідаю, чому це вина моя, а не печі.

Коло, сушіння, туш біля вікна. Між першим та останнім кадром — півтора тижні, з яких руки зайняті години зо три.