Ганна

Би санаатайгаар хавтасыг нь харуулахгүй байна. Эхлээд би юуны тухай болохыг нь хэлье, дараа нь сонирхсон хүмүүст зориулж гарчгийг нь хэлье.

Читати вголос страшніше, ніж писати. Зате одразу чути, де в тексті провал.

Гурван зүйл дунд нь хавчуургатай байна. Би тэдгээр рүү буцаж очих эсэхээ мэдэхгүй байна.

Зуун дахь хуудсан дээрх хавчуурга нь номыг тэнд орхигдуулсан гэсэн үг юм. Надад гурван ном байгаа бөгөөд гурвуулаа цагаа хүлээж байна.

Я не пишу на полях і не загинаю сторінок. Натомість у мене коробка, і кожна закладка звідкись.

Верхнє світло вимикаю. Одна лампа — і кімната стає меншою, а книжка ближчою.

Я підкреслюю олівцем і повертаюся через рік. Найцікавіше — коли не розумієш, чому це підкреслила.

Бусад зүйлээс хорин минутын өмнө. Ажлын дараа унших нь бараг хэзээ ч тохиолддоггүй, гэхдээ үргэлж болохоос нь өмнө.

Удома я мию посуд, а тут мене ніхто не чіпає. Найкраще читається там, де немає жодної домашньої справи.

Не найкращі в житті, а ті, до яких я вертаюся. Це різні списки, і другий чесніший.