Ганна

Jeg viser med vilje ikke forsiden. Først vil jeg fortælle jer, hvad den handler om, og så, for dem der er interesserede, vil jeg fortælle jer titlen.

Читати вголос страшніше, ніж писати. Зате одразу чути, де в тексті провал.

Tre ting med bogmærker et sted midt imellem. Og jeg ved stadig ikke, om jeg vender tilbage til dem.

Et bogmærke på den hundrede side betyder, at bogen blev efterladt lige der. Jeg har tre af dem – og alle tre venter på deres tid.

Я не пишу на полях і не загинаю сторінок. Натомість у мене коробка, і кожна закладка звідкись.

Верхнє світло вимикаю. Одна лампа — і кімната стає меншою, а книжка ближчою.

Я підкреслюю олівцем і повертаюся через рік. Найцікавіше — коли не розумієш, чому це підкреслила.

Tyve minutter før noget andet. Læsning efter arbejde sker næsten aldrig, men før det sker altid.

Удома я мию посуд, а тут мене ніхто не чіпає. Найкраще читається там, де немає жодної домашньої справи.

Не найкращі в житті, а ті, до яких я вертаюся. Це різні списки, і другий чесніший.